Калинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Система роботи вчителя з обдарованою дитиною 

на уроках зарубіжної літератури

            З досвіду роботи

вчителя зарубіжної літератури

Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кокуци Г.В.

ВСТУП

Учень ­– це не посудина,

яку потрібно наповнити,

 а факел, який треба           

запалити.          

              К.Д. Ушинський

       Наше суспільство усе гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть гарні  знання в різних галузях життєдіяльності й зможуть їх застосувати в  певних життєвих ситуаціях. Підготувати розумну, досвідчену, висококваліфіковану молодь мають саме навчальні заклади.  Від плідної та якісної роботи педагогів залежить майбутня доля нашого суспільства.

Особливої ж уваги з боку педагогів потребують обдаровані учні, які демонструють творчі здібності та мають значний природний потенціал. Проблема виявлення і розвитку обдарованих дітей  є досить актуальною, тому вимагає сьогодні від учителя вміння працювати в творчому режимі, нестандартних напрямах, постійно удосконалювати професійну діяльність, створювати свою творчу лабораторію, опановувати специфічними формами і методами роботи з обдарованими дітьми у навчально-виховному процесі.

      Завдання вчителя полягає в тому, щоб відшукати та виростити нові таланти, пробудити творчі можливості учнів, надихнути їх на пошукову діяльність, навчити дітей користуватися величезною кількістю найрізноманітнішої інформації. Молода людина повинна вміти самостійно задовольняти власні естетичні потреби, використовуючи здобуте для формування себе як особистості. Реалізація потенціалу обдарованих учнів є актуальним завданням сучасної освіти, яке визначає основні напрями щодо роботи з такою категорією школярів. Головна мета цієї діяльності – впровадження ефективних методичних засобів та технологій пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей. Навчити та виховати таку людину покликані уроки світової літератури, на яких вчитель прагне  забезпечити інтелектуальний та духовний розвиток дитини.

    Уроки зарубіжної літератури – це напружена, науково організована й результативна праця учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів, сприяє здобуванню знань учнями, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

         На допомогу вчителям  розроблені методичні рекомендації,  які мають теоретичні  та практичні матеріали, пам’ятки, схеми,  тести,  вимоги до уроку,   що допоможуть вчителям виявити обдарованих учнів та розвинути їхні здібності на уроках світової літератури.

    Представлені матеріали будуть корисні вчителям-словесникам, які працюють з  обдарованими учнями  на уроках  світової літератури.

МЕТОДИ ТА ФОРМИ РОБОТИ НА УРОЦІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ УЧНІВ

1.1. Успішний учитель – успішний та обдарований учень

            Обдарованість – складне, багатогранне явище. Кожна обдарована         дитина –   індивідуальність, що потребує особливого підходу. Під час роботи з такими дітьми постійно виникають педагогічні й психологічні труднощі, обумовлені розмаїтістю видів обдарованості, зокрема віковою та прихованою, безліччю суперечливих теоретичних підходів і методів, варіативністю сучасної освіти, а також малою кількістю фахівців, професійно та особистісно підготовлених до роботи з обдарованим дітьми.

Саме діти з ознаками обдарованості вільно або мимоволі можуть створювати своєю поведінкою нестандартні ситуації, для вирішення яких «учительські» стереотипи не лише даремні, але навіть шкідливі як для дитини, так і для самого вчителя. Однією з причин виникнення подібних ситуацій є те, що, наприклад, унаслідок високого темпу інтелектуального розвитку обдаровані діти (а за великим рахунком і будь-які інші діти) усвідомлено або не усвідомлено вимагають до себе ставлення як до повноправного суб'єкта учбової діяльності, спілкування і так далі. Тим часом один з найбільш поширених стереотипів традиційної учительської свідомості полягає в тому, що учень (саме тому, що він учень) початково розглядається як об'єкт педагогічної дії, але не як суб'єкт спільного освітнього процесу.

         Це означає, що, працюючи з обдарованими дітьми, педагог повинен уміти вставати в позицію рефлексії до самого себе. Так, одним з основних психологічних принципів роботи з дітьми є принцип «прийняття іншого», згідно з яким учитель повинен спочатку приймати учня як індивідуальність зі своїми особливостями, що вже склалися.

Крім того, учителеві важливо володіти даром навіювання, вміти аргументовано переконувати; бути неупередженим, справедливим, емоційно врівноваженим, тактовним, щоб не вплинути негативно на прагнення дитини до творчості, на її етичні вчинки; бути здатним до самоаналізу, самокритики, перегляду своїх позицій, виваженості вчинків; налагоджувати з учнями партнерські стосунки; надавати дітям свободу вибору і прийняття рішень; володіти високим рівнем пізнавальної і внутрішньої мотивації, адекватною самооцінкою тощо. Як відомо, лише особистість може виховати особистість і тільки талант може виростити новий талант.

         Успішний вчитель для обдарованих дітей  –  насамперед чудовий  вчитель-предметник, який добре знає і любить свій предмет. У доповнені до цього він повинен володіти такими якостями, які суттєві у спілкуванні з будь-яким обдарованим школярем. Особистість вчителя виступає головним фактором будь-якого навчання, найбільш чутливим фактором успішної роботи є глобальна особистісна характеристика-система поглядів та стверджень, у якій велике значення мають уявлення про самого себе, інших людей, цілі та задачі своєї роботи

               Плануючи роботу з обдарованими дітьми, я досягаю  належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аналітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Поєдную  групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Підбираю зміст так, щоб навчальна інформація доповнювалась науковими відомостями, забезпечуючи  високий темп освоєння інформації учнями.

                 Серед методів навчання обдарованих учнів, які застосовую,  превалюють  самостійна робота,пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням, який здійснює учитель,  стимулює поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання  мають творчий, диференційований характер.

                Важливий спектр діяльності вчителя – це індивідуальна позакласна роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Така форма роботи забезпечує педагогічний супровід  розвитку інтересів і нахилів учнів, допомагає їм в обранні профілю позашкільних занять.

        Одним із напрямків моєї роботи з обдарованими учнями є підготовка їх до предметних олімпіад. Заслуговує на увагу систематичність та наступність та перспективність  цієї роботи. Однією з передумов готовності вчителя до цієї діяльності є те, що вона постійно займається самоосвітою, забезпечуючи відповідний фахово-інформаційний рівень

1.2. Використання сучасних методів навчання  на уроках зарубіжної літератури

Особливої уваги на уроці зарубіжної літератури заслуговують сучасні інноваційні технології та інтерактивні методи навчання, де обдаровані учні мають здатність очолювати діяльність роботи «малих» і «великих» груп.

Під час уроків зарубіжної  літератури я дуже часто використовую метод проектів, який дає змогу розвивати творче й критичне мислення, особистісно-орієнтовано підходити до реалізації здібностей кожного учасника та отримувати й аналізувати конкретні результати від навчання. Метод проектів передбачає як індивідуальні так і групові види діяльності. Дослідження колективної роботи учнів над навчальними завданнями стало предметом багатьох наукових робіт. Учені дійшли такого висновку: учні, які працюють над виконанням практичних навчальних завдань спільно, мають значні переваги порівняно з тими, які працюють поодинці. Серед цих переваг: набагато активніших ріст обсягу знань. Як у всієї групи, так і в кожного учасника, вищий рівень упевненості і мотивації, покращення взаємодії і стосунків з іншими учнями. Учням, які працювали самостійно і в групах, пропоную завдання чотирьох типів, щоб потім порівняти отримані результати. Як результпт команди перевершують учасників, які працюють окремо. Крім цього, працюючи в групах, школярі успішніше виконують й індивідуальні завдання. Групова робота, як спільна діяльність людей в межах не великих колективів має таку мету: збільшити ефективність комунікаційних процесів та поліпшити взаєморозуміння учасників проекту; підвищити активність окремих учасників та стимулювати генерацію нових ідей.

     Використовуючи метод проектів, учні можуть готувати: мультимедійний супровід певної навчальної теми, розширену презентацію власного проекту, публікацію своїх літературних творів, оформлену веб-сторінку власного  проекту тощо.

Доцільно звернути увагу, що в процесі підготовки конкурсних і самостійних робіт учні потребують  кваліфіковані консультації з боку вчителя. Це можуть бути як настановні та узагальнюючі бесіди, консультації, присвячені аналізу конкретної змістової частини роботи учнів. Такі консультації є імпульсом до подальшої власної діяльності учнів.

Отже, для реалізації проекту потрібно розвивати в учнів навички самостійно навчатися: виділяти проблему і проектувати шляхи її рішення, ставити завдання і реалізовувати задумане.

Найбільш поширеним методом групової роботи є метод мозкового штурму, який дає можливість генерувати велику кількість нових ідей за обмежений час.

          Працюючи як єдине ціле, група спеціалістів намагається «штурмом» подолати труднощі, які заважають розв’язати проблему, що досліджується. «Мозковий штурм» як метод активізації творчого мислення потребує передовсім створення належної творчої атмосфери, коли навіть «найбезглуздіші», на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і              серйозно.

Для проведення мозкового штурму на уроці зарубіжної літератури можна розглянути такі проблеми:

1. Запропонуйте ідеї щодо створення проекту «П’ять хвилин із Сент-    Екзюпері»;

2. Запропонуйте ідеї щодо назви сторінки літературного сайту;

3. Який вислів ви б запропонували зобразити на гербі поета (Лі Бо, Йоганна Вольфганга Гете, Данте….)

Доцільно, щоб в обговоренні брали участь учні з різними навичками знань. Зрозуміло, що вони мають бути обізнані з проблемою, але докладне її знання є необов’язковим. Небажано, щоб до групи потрапляли тільки сильні учні.

Одним з  головних методів  роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення зарубіжної літератури  є дослідження.

Ідея проведення досліджень на уроках  зарубіжної літератури  зацікавлює як вчителя так і учнів.

Завданням використання дослідницької технології в процесі вивчення  зарубіжної літератури є пробудження в учнів інтересу до пошукової роботи, створення таких психологічних та дидактичних умов для цього, які б сприяли б розвитку широкої читацької компетентності учнів. Організовуючи дослідницьку діяльність, треба насамперед зважати на те, що пошукова робота учнів має свою специфіку. Її головна мета – розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійному дослідженню конкретної наукової проблеми, у результаті чого учень має отримати нову інформацію. Найважливішими вимогами, які можна висунути до організації навчального процесу засобами дослідницької технології, є:

• спонукати учнів формулювати наявні в них ідеї й уявлення;
• стимулювати до висування альтернативних припущень та здогадів;
• давати можливість досліджувати свої припущення у процесі дискусійного обговорення.

Безперечно, що така робота потребує серйозної підготовки з боку вчителя й учнів.

Серед різновидів дослідження можна виокремити:

1)  читацькі — читання літературних творів, накопичення спостережень над текстом, аналіз читацьких вражень інших учнів та власного сприйняття;

2)  бібліографічні – складання бібліографії з теми дослідження;

3)  художні – виразне читання з чітко висловленим завданням (метою читання), інсценування твору, «режисерський коментар до мізансцен» за прочитаними творами, усне, графічне малювання на літературні теми, розробка сценаріїв на основі літературного твору;

4) біографічні – збирання та дослідження невідомих фактів з життя письменників, перекладачів;

5) краєзнавчі – вивчення пам’ятних місць, матеріалів музеїв, пов’язаних із життям та творчістю письменників та перекладачів;

6) історичні – аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі;

7) мистецтвознавчі – аналіз творів образотворчого, музичного, театрального кіно та телемистецства у зв’язку із творами літератури;

8) перекладні – зіставлення оригіналу твору з різними перекладами твору;

9) літературознавчі – коментар та самостійний аналіз художнього твору, аналіз наукових першоджерел, критичних матеріалів за темою дослідження .

Доцільно наголосити учням, що їхні дослідження можуть бути підготовлені в різній формі. Серед основних форм досліджень учнів є:

• інформативно-репродуктивні – це різного роду перекази;
• інформативно-продуктивні – доповіді, повідомлення у вигляді «Слово про героя», літературно-критичні виступи, доповіді узагальнюючого характеру, доповіді дослідницького характеру;
• полемічні – доповіді та повідомлення проблемно-дискусійного           характеру.

Відомо, що на етапі презентації власних досліджень, коли учні виступають з доповідями, перед ними часто постають такі проблеми: як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її яснішою; яким чином розподілити матеріал дослідження; як використати наявні факти й аргументи. Тому доцільно підготувати рекомендації доповідачам, які мають сприяти формуванню культури науково-дослідницької діяльності учнів.

           На уроках зарубіжної літератури   часто  застосовую  проблемний метод, який активізує навчальну діяльність учнів, не залишає байдужим навіть самого пасивного школяра, вимагає ґрунтовної відповіді, яка спирається на відпрацьований матеріал уроку. Відповіді на проблемне питання є різними, вони дають  можливість зрозуміти позицію учня, а також побачити глибину засвоєння теми уроку. Так, під час вивчення творчості Миколи Гоголя,  на початку уроку перед семикласниками ставлю  проблемне питання «До якої культури належить спадщина Гоголя – до російської чи української?»;  вивчаючи творчість Петрарки у 8 класі,пропоную попрацювати  над питанням «Чи актуальна творчість поета сьогодні, чому?»; під час роботи над творчістю Омара Хайяма обговорюємо  питання «Чому через 1000 років читачі усього світу не втрачають цікавості до творчої спадщини митця?»  До обговорення актуальних проблем художнього твору інколи залучаю батьків через завдання, яке даю дітям. Так, вивчаючи тему «Вплив світу дорослих на світ дітей» (за романом Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»),  пропоную  п’ятикласникам провести з батьками інтерв’ю на тему: «Чи хотіли б ви повернутися в дитинство і чому?». Учні самостійно складають питання до інтерв’ю, вчаться бачити головні аспекти проблеми очима дорослих. Потім діти відповідають на питання «Чи хотів би ти стати дорослою людиною і чому?» Закінчуючи працювати над твором М.Твена, учні роблять  висновок «Чому дорослі бажають стати дітьми, а діти – дорослими?»

          Готуючись до уроку,  кожен учитель намагається охопити якнайбільше матеріалу, щоб урок був цікавим та змістовним.  Тому, поряд з традиційними методами навчання,  доцільно використовувати  інтерактивні технології.

          Особливо популярними  є ігрові технології, де  можна задіяти артистично обдарованих дітей. Гра всебічно впливає на психіку учня, розширює його пізнавальні можливості, зумовлює потребу вчитися, любити людей, відчувати задоволення від колективної праці. У ній я як вчитель послідовно і природно веду учнів від простого до складного. Наприклад, дописати художній твір або представити свій варіант закінчення твору, імпровізація, інсценування, театральні ігри. Це допомагає розвивати творчість дітей, логічне мислення, здатність систематизувати, узагальнювати почуте. Гра корисна тим, що забезпечує високий рівень розумової діяльності, активізує учнів, а також дає можливість підключити до роботи пам’ять, уяву, емоції, мовлення.

Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий. Учень може перевтілитися у свого улюбленого літературного героя, помандрувати по різних куточках світу. На уроках зарубіжної літератури  використовую  такі види ігор:

• театралізовані;
• рольові;
• комп’ютерні;
• інтелектуальні;
• імітаційні вправи;
• ігрове проектування;
• літературні турніри;
• КВК;
• брейн - ринг;
• вікторини.

Окрім цього, ігри допомагають опрацювати матеріал так, щоб учні набували практичних умінь та навичок. Це важливо тоді, коли вони вчаться аналізувати художній текст на уроках літератури.

        Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології замінюю діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - семінарами, уроками - диспутами з розв'язанням проблемних задач.

Головна мета уроку-диспуту – розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам'ятку для учасника диспуту.

Пам'ятка учасника диспуту

1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.
2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.
3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.
4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.
5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.
6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.
7. Пам'ятай, що наш диспут – літературний, намагайся осягнути позицію автора  .

  З метою досягнення атмосфери співробітництва, взаємоповаги,  наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших..

          Отже, використання сучасних методів та технологій на уроках зарубіжної літератури, підвищує активність учнів, зацікавлює школярів, сприяє розвитку обдарованості.

Важливе місце в системі розвитку інтелектуально-творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури займає самостійна робота учнів, тому що ефективність роботи школяра визначається його розумовою активністю. Мислення має відображатись у діяльності. Лише тоді на уроці будуть думати всі, не буде неуважних. Учень, як творча особистість, розкривається під час написання  творчих робіт. Саме творчі роботи є наслідком довгої і серйозної інтелектуально-творчої праці. Під час підготовки до написання роботи учень опрацьовує багато літературних джерел, отримує нові знання, аналізує їх. Усе це дає змогу дитині  розкрити свої здібності.  Усі творчі роботи учнів  ретельно й доброзичливо аналізую і в кожній знаходжу те позитивне, що заслуговує на похвалу. Тільки в такому разі в дітей не зникне бажання вдосконалювати свої творчі вміння.

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому, на уроках  літератури, я постійно підтримую творчість, використовуючи  різні творчі завдання: створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації.

Крім цього  широко застосовую  й такі види нестандартних уроків: урок-мандрівка, урок-подорож, урок-знайомство, усний журнал, застереження. Нестандартні уроки заставляє учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.

Вивчаючи роман Д. Дефо «Робінзон Крузо», доречно провести нестандартний урок-подорож, на якому повинна панувати особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя на острові. На даному уроці учні характеризують головного героя Робінзона Крузо як винятково працьовиту, наполегливу, розумну, винахідливу, добру, щиру людину. Тому, доречно на даному етапі дати творче завдання, яке  є доцільним і завжди викликає великий інтерес у дітей, розвиває творчі здібності, вміння мислити та  аналізувати.

Творче завдання. Ім’я Робінзона стало загальним. Складіть словесний портрет «Робінзона» за зразком:

Р - рішучий, розумний

О – оптиміст, обачний

Б –  борець за життя

І –  інтелектуальний

Н – надійний

З – зацікавлений

О – організований

Н – незламний

Крім такого творчого завдання на даному уроці ще використовую таку форму роботи – сенкан.

 Даний вид роботи використовується для фіксації емоційних оцінок, опису своїх вражень, відчуттів і асоціацій. Приклад складання сенкану:

    Робінзон –

Сильний, оптимістичний

Вірить, перемагає, майструє

Приклад безмежних можливостей людини

Переможець

          Щоб активізувати творчу активність учнів не лише на початку, але й у  кінці уроку, задаю учням творчі домашні завдання:

а) написати свою казку;

б)  намалювати ілюстрацію;

в)  побути в ролі одного з персонажів;

г)  змінити кінцівку твору;

д)  написати твір-роздум:

е)  скласти кросворд до твору;

є)  написати відгук на твір, картину.

        Отже, якщо  творчо підійти до організації роботи, чітко скласти інструкції, підібрати правильні види робіт, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Банк даних обдарованих дітей

ВИСНОВКИ

Розбудова незалежної України потребує змін в структурі системи освіти з метою відтворення інтелектуального потенціалу народу. Молодій державі потрібні енергійні, талановиті люди, які можуть ставити і творчо розв’язувати не лише поточні завдання, а й такі, що відносяться до майбутнього. За таких умов серед головних завдань освітніх закладів на даному етапі  розвитку суспільства висувається завдання розвитку здібностей особистості, її творчого становлення, потреби розвитку і уміння  самоудосконалюватися. Освітні заклади повинні створювати сприятливі умови для самовираження особистості в різних видах діяльності, розкриття її нахилів, здібностей і обдарованостей.

Завдання навчальної та виховної роботи з середніми школярами виходить з їх вікових психологічних особливостей, тому необхідно розгля­нути найважливіші з них.

В учнів середнього етапу формується вибірковий пізнавальний інтерес, допитливість. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його самостійність та ініціативу. В учнів цього віку розвивається критичний підхід до змісту, прийомів, форм навчання, розширюються інтереси, помітно зростає потреба у спілкуванні з однолітками, проявляються нові мотиви учіння, пов’язані з формуванням життєвої перспективи та ідеалів.

Обдаровані діти – діти, в яких у ранньому віці виявляються здіб­ності до виконання певних видів діяльності.

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта,  гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогічним колективом стоїть завдання спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом  створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді.

          Ознаки обдарованості – це ті особливості обдарованої дитини, які проявляються в її реальній діяльності і можуть бути оцінені під час спостереження за її діями. Ознаки явної обдарованості зафіксовані у її визначені і пов’язані з високим рівнем виконуваної діяльності.

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змі­стової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу ви­сококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчи­телям.

Чуксікова Юлія, ІІ місце в ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади зі світової літератури,