.НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Норми харчування у навчальних закладах: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.204 р. №1591 Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах: Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2005 року № 242/329 

Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах: Наказ Міністерства освіти України та Міністерства охорони здоров’я від 15.08.2006 року № 620/563 

Харчування пільгових категорій учнів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2002 р. №856 Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Гігієнічний стандарт: Проєкт Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Додаток 4. Рекомендації із здорового харчування дітей в загальноосвітніх навчальних закладах

Харчування відіграє серйозну роль в питанні повноцінного розвитку і зростання школярів. Воно не тільки сприяє загальному зміцненню організму дітей, але також може впливати на їхню працездатність і успішність. Достатня кількість поживних речовин і правильна культура споживання їжі не лише вберігають дитину від численних хвороб, а й роблять її бадьорішою і уважнішою.

Раціональне харчування учнів будується на дотриманні трьох основних принципів:

• забезпечення відповідності енергетичної цінності раціону харчування енергозатратам організму;
• задоволення фізіологічних потреб організму у визначеній кількості енергії і співвідношенні у харчових речовинах;
• дотримання оптимального режиму харчування, тобто фізіологічно обґрунтованого розподілу кількості споживаної їжі протягом дня.

Їжа у школі має бути не тільки корисною, але й смачною і різноманітною. Тому в Україні розгорнуто реформу шкільного харчування. Новацій має зазнати не тільки склад шкільного меню та рецептури приготування, але й форми організації харчування, рекомендації до обладнання харчоблоків та роботи з постачальниками, а також підходи у формуванні культури здорового харчування у школярів, як наскрізної компетенції Нової української школи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПИТНОГО РЕЖИМУ

Для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити водою дітей за індивідуальною потребою.

Загальні рекомендації щодо питного режиму для школярів:

• діти 6-8 років: 5 склянок на добу
• діти 9 -13 років: 7-8 склянок на добу
• 14 і більше: від 8 до 11 склянок на добу

До речі, денну норму води дитина може отримати не тільки споживаючи воду, але і з харчових продуктів.

У шкільних їдальнях має бути організований доступ до питної води.

• Кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури.
• Воду зберігають у добре вимитому посуді, закритому кришкою. Для цього можуть бути використані чайники і бачки з нержавіючої сталі з кришками.
• Термін зберігання охолодженої кип’яченої води 6 годин. Ємкості для зберігання кип’яченої води миють в кінці кожного робочого дня.
• Для пиття води можуть бути використані одноразові стакани, фарфорові чашки та скляні стакани. Якщо для пиття води використовуються одноразові стакани, то передбачають ємність для використаних стаканів. Якщо для пиття води використовують фарфоровий або скляний посуд, то його виставляють на рознос, промаркований для чистих стаканів. Біля нього розміщують рознос для збору використаних стаканів.
• За організацію питного режиму на харчоблоці відповідає завідуюча виробництвом їдальні.
• За дотримання правил питного режиму на перерві відповідає черговий вчитель.

ХАРЧУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ – ПРАВА БАТЬКІВ

Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках.  Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина (будь ласка, зауважте, що при цьому ви маєте бути здоровим/здоровою та обов'язково зняти верхній одяг).  Перше, на що варто звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду на якому має бути:

• меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи;
• примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;
• книга відгуків та побажань;
• інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;
• якщо у закладі освіти  є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку,  консерванти;
• повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.
• У їдальні зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).
• У їдальні, або поряд, обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки. Згідно  санітарних норм у їдальні має бути не тільки холодна, а й тепла вода.

Завітавши у їдальню закладу освіти радимо батькам звернути увагу на  зовнішній вигляд працівників: 

• усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;
• на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності  у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов'язків.

Батьки у їдальні закладу освіти можуть;

• спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;
• перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;
• купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;
• зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.

Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування - батьки можуть створити комісію з  організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.

Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно  пройти медичний огляд  і отримати особову медичну книжку.

Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно  зафіксувати виявлені недолік. Документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем у організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації. яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.

Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:

• територіальні органи Держпродспоживслужби;
• органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;
• органи управління освітою.

НОРМИ ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ РІЗНОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ротягом навчального дня тривалістю 5-6 годин учень витрачає близько 600 ккал, тобто більше чверті енерговитрат на добу. Тому для забезпечення фізичного розвитку учнів, збереження їхнього здоров’я та підвищення працездатності дуже важливо дотримуватись відповідних норм харчування. 

Добова потреба в енергії, білках, жирах та вуглеводах

Добова потреба у мінеральних речовинах

Добова потреба у вітамінах